Вот ведь, разошлись! Знаю Сергея не один год и искренне благодарен за позитив, которым он делиться с окружающим миром! Он, плача душой, покинул дом и увез семью туда, где может обеспечить близких и себя кровом, куском хлеба и относительной безопасностью. Как и многие из нас, харьковчан. Досадно его (Сергея) сравнение с ... которые шарое...ся по соседним странам, сорят там наворованными у нас деньгами (требуя для себя всяческого благоговения, льгот и халявы), позоря УКРАИНЦЕВ. И всячески доказывая всему миру: пока на НАШЕЙ многострадальной земле, элиту будут подменять примитивные паразиты - нас будут рассматривать как быдло. ИМХО Могу понять Вашу зависть, у самого она ворочается в глубине души, глядя на фото со счастливыми улыбками рыболовов. Но это не тот случай, чтобы сердиться...
Можно и к нам на Салтовку. В марте-мае видел не раз выходы щуки и на Родниках,и на Метростроителей во время "прогулок" по Северной. А ещё можно рвануть на Гениевку.Правда , там бывает шумненько. А за Голозуба можно только порадоваться,если ему удаётся выкроить время для любимого занятия и поделиться позитивом с единомышленниками. Сам рванул на реку на следующий день после того,как пустили вечернюю электричку до Гениевки. Но иногда такие поездки не для слабонервных
Громкое высказывание по поводу "молодняка". Мое личное мнение что Вы много на себя взяли. Я так понимаю это депрессия, ну она проходит, пейте чай с чебрецом и мятой
А если честно и от души- довольно часто слышал в свой адрес много говна и угроз от тех ,кто отсижывался в безопасных местах и пытался рассказывать,что мне делать в Харькове с Западной Украины или из-за рубежа Поэтому не обращайте внимания на очкующих. Живите здесь,сегодня и сейчас и получайте удовольствие от каждого прожитого дня. А завистников можно смело посылать к Бениной маме.
Дякую, до 22 червня був, вже для мене "там", а потім виїхав в Вінницю, бо отримав запрошення з своєї праці для себе та жінки (теж там працювала до війни). Вспів побачити достатньо, тому шанс кормити двох доньок й жити в спокої (відносном) вирішили не втрачати. Правда й до Вінниці прилетіло в "Дом офіцерів" не далеко від нашої праці й житла... життя там тоді змінилося, вони не розуміли (тай не розуміють нас). Перед виїздом я був на Барабашці й в Гідропарку, та на Салтівці, в повній мірі оцінив цей "сюр", інакше я й не назву те що люди торгували на руїнах, а в Гідропарку купалися та ловили рибу (навіть вояки!) під канонаду! С перших днів я пішов дбровольцем допомогати місцевим та військовим, не буду говорити до чого залучали, та наврядчи б я там довго прожив, аби "дійшло діло", тому з родиною прощався пару раз. Спасибі ЗСУ спалили орків раніше, ну то друга історія. Скажу прямо, побачив як героїзм з нашого боку, коли проти колони ворожої техніки зі мною йде молодий хлопець, й ми несемо ПОСИЛЕНИЙ ящик "бандеро смузі" (я навіть Балтику 7 вибирав під себе, любив я її тоді..) а його не покидає молода дружина, а між нами та ворогом менш десятка бійців ЗСУ... З мисливськой зброєю, в ніч, проти десанту то реально очкував. Знов спасибі ЗСУ, перебили раніше. Ну й з другого боку прихильники "сусідів" чи ті що тряслись за своє майно, чи наживались на війні. В багатьох знайомих втратив віру за цього, а деякі "сірі миші" пішли далі й зараз бьють ворога на передку. Війна змінила все й всіх кого РЕАЛЬНО доторкнулася. Але як показали останні дні в Харківській області, то наш люд не кинув рибалити, а багато втратили працю й стали ще більше часу проводити у водойм! В Вінниці відносно спокійно, й рибалки по вихідним як так і треба. Тому й намагаюсь якось розрядити ситуацію. Ось й сьогодні, я брав участь (з нашим форумчанином, та моїм товаришем й колегою) в благодійному турніру в підтримку ЗСУ, участь 550 грн., для нас зараз це чутливо, але сподіваємось що ці кошти допоможуть перемогти чи врятувати чієсь життя. Прапор на першому фото "тоді" й на другому "сьогодні" один й той же, він для мене священий! Й якщо ніхто не проти, то завтра повідаю історію як ми сьогодні билися на риболовному фронті, навіть с чемпіонами світу!
