Весенний нерестовый запрет

Відповідно до Закону України «Про тваринний світ», постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства», згідно з пп. 8.1., 8.2., 8.3., 11.1.9., 11.2.1. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999р. № 33, пп. 3.14., 4.4., 4.5., 4.14.3. Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999р. № 19, плану заходів щодо проведення дво- та тримісячників по охороні та відтворенню рибних запасів у рибогосподарських водних об’єктах під час весняно-літньої нерестової заборони на 2012 рік на підставі Положення про Головне державне управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області

НАКАЗУЮ:

1. Визначити наступні строки заборони на промисловий, любительський і спортивний лов риби та інших водних живих ресурсів:

риби на водосховищах Харківської області з 1 квітня до 10 червня 2012 року;
риби на річках Харківської області з 1 квітня до 21 травня 2012 року в корінних водах, а любительський з 1 квітня по 20 травня 2012 року, з 1 квітня по 30 червня 2012 року в придаткових водах;
раків в усіх водоймах Харківської області на період виношування ікри, личинок та першої линьки з 1 квітня по 30 червня 2012 року, другої линьки з 20 серпня до 30 вересня 2012 року.

2. В нерестовий заборонений період як виняток дозволити любительське рибальство на спеціально визначених ділянках водосховищ та річок з їх придатковою системою водойм (додаток 2), однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

3. Користувачам водних живих ресурсів припинити промисел на водосховищах та річках з їх придатковою системою водойм та зняти усі знаряддя лову з промислу до заходу сонця 31 березня 2012 року.

4. Заборонити під час нересту проводити у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальні, вибухові, бурові, сейсмологічні роботи, видобуток гравію та піщано-ракушкової суміші, проводити забір води без ефективних рибозахисних пристроїв. На ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами (додаток 1) в період нересту заборонити пересування всіх плавучих засобів, за винятком суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів.

5. Інспекторському складу управління:
довести до відома районних держадміністрацій та оповістити через засоби масової інформації населення, зацікавлені підприємства, установи та організації підконтрольних районів про встановлення строків весняно-літньої заборони на лов риби та інших водних живих ресурсі і проведення дво-тримісячника з їх охорони;
розробити та забезпечити здійснення спільних заходів зі спеціально уповноваженими органами щодо проведення дво-тримісячника з охорони водних живих ресурсів.
надсилати до управління інформацію про проходження нересту станом на 25 та 10 числа кожного місяця в період заборони;

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник управління
В. Резник

 

ПОГОДЖЕНО:
Директор науково-дослідного інституту біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, доктор біологічних наук
А. Божков

Додаток 1
до наказу Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області
ПЕРЕЛІК
основних нерестовищ на рибогосподарських водних об’єктах
Харківської області

Р. Сіверський Донець з притоками.
Ділянка р. Сіверський Донець від Печенізької греблі до с. Лебяже.

Адміністративно-територіальне розташування – Печенізький район.
Рибогосподарське значення – на площі близько 8 га розташоване одне з основних нерестовищ ляща, судака, сазана.
Ділянка р. Сіверський Донець від дач біля с. Кицівка до с. Башкирівка.

Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 5 га розташоване одне з основних нерестовищ ляща, плоскирки.
Ділянка р. Сіверський Донець від мосту траси Харків – Ростов до с. Фігурівка.

Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 5 га розташоване одне з основних нерестовищ сазана, ляща.
Ділянка р. Сіверський Донець від гирла р. Уди до греблі ТЕЦ-2 “Есхар”.

Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 3 га розташоване нерестовище судака, окуня.
Ділянка р. Сіверський Донець від с. Гомольша до с. Нижній Бішкін.

Адміністративно-територіальне розташування – Зміївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 8 га розташоване одне з основних нерестовищ судака.
Ділянка р. Сіверський Донець в двох кілометрах вище і нижче с. Червоний Донець.

Адміністративно-територіальне розташування – Балаклійський район.
Рибогосподарське значення – на площі 15 га розташовані нерестовища судака, ляща.

7. Ділянка р. Сіверський Донець від с. Студенок до с. Кам’янка.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район.

Рибогосподарське значення – нерестовища і місце нагулу молоді і статевозрілих риб (лящ, судак, щука, білизна, плоскирка та інші).

8. Навкологирловий простір і гирло р. Берека (правої притоки р. С.Донець) в районі с. Петрівське.
Адміністративно-територіальне розташування – Балаклійський та Барвенковський райони.
Довжина – 3 кілометри.
Рибогосподарське значення – на площі 6 га розташоване одне із основних нерестовищ ляща, судака, сазана.

9. Річка Оскіл (ліва притока р. С.Донець) від гирла до греблі Червонооскільської ГЕС.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район
Рибогосподарське значення – нерестовища і місце нагулу молоді і статевозрілих риб (лящ, судак, щука, білизна, плоскирка та інші).

10. Затока та система заплавних озер «Косач» від мосту в с. Коропове вверх по течії до озера «Біле» вздовж автотраси Задінецьке - Коропове.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, сома, щуки, судака, в’язя, синця, головня, лина на площі 18 га.

11. Заплавне озеро «Снитьково» чотири кілометри вверх по течії річки від мосту в с. Коропове.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина на площі 3 га.

12. Затока «Острови» або «Черепаше озеро» на правому березі біля сходів з бази відпочинку заводу Шевченка.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина, краснопірки на площі 3 га.

13. Система мілководь та рукавів р. Сіверський Донець від місця впадіння річки Гомольші (правий берег) до околиць села Черкаський Бішкін (лівий берег).
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище судака, ляща, плоскирки, лина, на площі 11 га.

14. Заплавне озеро «Біле» (правий берег) біля місця впадіння річки Гомольші в р. Сіверський Донець.
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище судака, ляща, плоскирки, лина.

15. Ділянка річки від радіо-фізичної обсерваторії (правий берег) та Задінецького лісництва (лівий берег) до причалу човнів біля пляжу колишньої бази Турбінного заводу
Адміністративно – територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина.

Печенізьке водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Вовчанський та Печенізький райони.

1. Система мілководь і островів у верхів’ях водосховища від с. Стариця до с. Рубіжне по правому березі та до с. Петрівське – по лівому березі (включаючи берег, що лежить поблизу останньої затоки).
Адміністративно-територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 380 га.
Рибогосподарське значення – одне із найбільш цінних нерестовищ промислових риб: судака, ляща, щуки, плітки та інших, місце нагулу їх молоді.

2. Кулаківська затока – на лівому березі водосховища в районі с. Першотравневе до островів.
Адміністративно – територіальне розташування – Вовчанський та Печенізький райони.
Площа – 350 га.
Рибогосподарське значення – одне із нерестовищ промислових риб, місце нагулу і зимівлі їх молоді.

3. Мартівська затока – на лівому березі водосховища біля с.м.т. Мартове і система мілководь, біля островів вверх та за течією на 5 кілометрів.
Адміністративно – територіальне розташування – Печенізький район.
Площа – 250 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових риб, місце нагулу, а також зимівлі (гирло затоки) їх молоді.

4. Артемівська затока – на лівому березі в районі с. Артемівка.
Адміністративно – територіальне розташування – Печенізький район.
Площа – 300 га.
Рибогосподарське значення – одне із нерестовищ промислових риб, місце нагулу і зимівлі (гирло затоки) їх молоді.

5. Хотімлянська затока – на лівому березі водосховища біля с. Хотімля
Адміністративно – територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 15 га.
Рибогосподарське значення – цінне нерестовище промислових риб, місце нагулу їх молоді.

6. Система мілководь і островів по правому березі біля с. Хотімля.
Адміністративно – територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 15 га.
Рибогосподарське значення – цінне нерестовище промислових риб, місце нагулу їх молоді.

7. Ділянка правого берегу від високовольтних ліній за течією до Старосалтівської дамби.
Площа – 5 га.
Адміністративно – територіальне розташування - Вовчанський район.
Цінне нерестовище судака, ляща, щуки, сазана, плітки.

Червонооскільське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський, Борівський та Ізюмський райони.

1. Прибережні мілководдя у вершині водосховища (правий і лівий берег) від Куп’янська – вузлового до Сенківського мосту.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський район.
Площа – 1300 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових риб: ляща, судака, сазана, щуки.
Сенківська затока і прилеглі мілководдя.

2. Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський район, с. Сеньково.
Площа – 240 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових риб водосховища.

3. Одноребрівська затока і прилеглі мілководдя в центральній частині водосховища на його лівому березі між с. Новоплатонівка і с.м.т. Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 90 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових риб.

4. Урочище “Великий острів” – система мілководь на лівому березі в районі с.м.т. Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 150 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових риб.
Солонянська затока – система мілководь на лівому березі в районі с.м.т Борова.

5. Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 450 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу молоді промислових видів риб.

6. Ділянка на лівому березі в низів’ї водосховища біля селища Піски Радьківські. Система мілководь і група островів.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 150 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових риб.

7. Лозівська затока – на лівому березі в низів’ї водосховища з системою мілководь і групою островів.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район на кордоні з Донецькою областю.
Площа – 500 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ і місце нагулу молоді промислових видів риб.

Краснопавлівське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Лозівський та Первомайський райони.

Усі мілководні зони.
Рибогосподарське значення – основні нерестовища ляща, сазана, судака.

Орільське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Лозівський район.

Верхів’я водосховища та мілководні ділянки вздовж правого берега.
Рибогосподарське значення – основні місця нересту та нагулу молоді ляща, сазана, судака.

На всіх інших водосховищах, річках та їх кореневих водах. Адміністративно-територіальне розташування – Харківська область.

Верхів’я водосховищ та усі мілководні ділянки.
Рибогосподарське значення – місця нересту та нагулу молоді цінних видів риб.

Провідний іхтіолог,
завідувач іхтіологічним сектором управління
Титечко О.В.

 

Насколько я понял в этом году конец зимней рыбалки 31 марта,рановато,такой лед простоит точно до Пасхи.

 

В прошлом году был не меньше а в конце марта сезон пришлось закрыть.

 

Бюрократы, чинуши, перестраховщики, формалисты, кабинетные крысы. Ничего общего с наукой и практикой. В этом году зима необычная - сроки сдвинулись на месяц-полтора. А они все по-старинке ... . Тьфу! Этот документ даст еще больше возможностей всякого рода проверяющим нажиться за счет простых людей, а попросту говоря, брать взятки. О сохранении рыбных запасов на самом деле никто не переживает.

 

А, по моему, просто - идиоты. Как можно ловить с берега во льду?

 

В прошлом году мы это уже обсуждали. Не знаю как сейчас а раньше, лет 10 назад в приказе была поправка; с погодными условиями срок начала нерестового запрета на лов рыбы может переносится на 10 суток или вперед, то есть 21 марта (такое уже было) или на зад, на 10 апреля (и такое было).
Так что тут переживать нечего пока на лед можно зайти, и самое главное выйти- вам никто слова не скажет.
Самый поздний выезд на лед у меня был 12 апреля, и еще рыбачили рыбаки после этого дня два или три.

С ув. Вадим.

 

подскажите как там на счет рыбалки в нерестовый период?с какого и по какое число запрет?

 

Дані по весняно-літній нерестовій забороні на риболовлю 2013 року виділені із Правил любительського і спортивного рибальства України. Офіційні дані будуть опубліковані тут пізніше, по мірі їх виходу.
На території Харківської області в весняно-літній період:

1.Забороняється лов риби, добування водних тварин на таких водоймах у такі строки і таких об'єктів лову:

• у всіх річках та їх кореневих водах - з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових - з 1 квітня по 30 червня;
• у всіх водосховищах - з 1 квітня по 10 червня.

2.Забороняється:

• перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
• миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
• зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків конечної потреби (шторм, туман, аварія тощо);
• організація змагань з рибальства в період нересту риби;
• пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
• пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту - всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;
• лов морських ссавців, риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
• вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову правилами рибальства;

3.Забороняється лов водних живих ресурсів:

• із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
• у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;
• у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
• у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
• з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
• з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів;
• поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;
• у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
• у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;
• на зимувальних ямах;
• з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями - на відстані більш як за 500 метрів від берега;
• на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;

4.Забороняється любительський лов таких видів водних ссавців, риб і водних безхребетних:

• усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, вирезуба, кутума, шемаї, річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька та інших видів, занесених до Червоної книги України;
• Забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку Правила любительського і спортивного рибальства України.

5.Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі таких видів у таких кількостях:

Об'єкти лову (добування) Водойми загального користування Водойми, закріплені за громадськими об'єднаннями, а також ті, де впроваджене платне рибальство
риба (кг) 3 5
раки (шт) 30 50
мідії (кг) 5 8
рапана (шт) 10 20
креветки (кг) 1 2
6.Мінімальні розміри (в см) риб і водних безхребетних, дозволених до вилову рибалками-любителями:

Види риб і водних безхребетних Розмір (см)
Берш 28
Білий амур 40
Білизна 30
Вугор 50
В'язь 28
Головень 24
Короп 25
Лин 20
Лящ 32
Підуст 25
Плітка 18
Сазан 35
Синець 22
Сом 70
Судак 42
Тараня 18
Товстолоб 40
Чехоня 24
Щука 35
Рак 10
Зимувальні ями Харківської області:

Печенізьке водосховище

• акваторія колишнього озера Муховате, ділянка площею 7 га, розташована на відстані 700 м. від греблі та 200 м. від лівого берега;
• руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від Печенізької греблі до урочища "Лиса гора", площа 30 га;
• "Орлова яма", ділянка площею 4 га, розташована на відстані 300 м. від лівого берега навпроти протипожежного розриву;
• руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Лиса гора" до урочища "Червона гірка", площа 60 га;
• руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Лиса гора" до села Мартове, площа 35 га;
• руслова частина колишнього рукава р. Сіверський донець в «Мартовській затоці» вздовж лівого берега острова, площа 2 га;
• руслова частина колишньої р. Сіверський Донець від урочища "Червона гірка" до урочища "Дулівка" ділянка водойми в районі "Богданового" острову;
• акваторія дельтової ділянки річки Хотімля «Кулаківської затоки», за островами, площа 12 га;
• дельта річки Розрита, нижче с. Петрівське, площа 5 га;
• акваторія колишнього озера Катрене - ділянка, розташована у верхів'ях водосховища на відстані 350 – 400 м. від лівого берега в районі баз ХТТУ та заводу «Серп і молот», площа 6 га;
• район Крейдяної гори, ділянка по руслу р. Сіверський Донець довжиною 300 м, шириною 200 м, площа 5 га;
• межі заборонених ділянок на акваторії визначаються методом проміру глибин. Зимувальні ями розташовані на глибинах 5 та більше метрів від нормального підпірного рівня (НПР).

Червонооскільське водосховище

• район Лозівської затоки, ділянка по колишньому руслу р. Оскіл перед входом в Лозівську затоку довжиною 1000 м та шириною 200 м, площа 20 га;
• район Крейдяної гори, ділянка по колишньому руслу р. Оскіл довжиною 500 м, шириною 200 м, площа 10 га;
• акваторія водосховища біля с. Комарівка, ділянка вздовж правого берега в районі колишнього русла р. Оскіл, довжиною 700 м і шириною 150 м, площа 10,5 га;
• акваторія водосховища в районі забороненої 500 метрової зони Червонооскільської греблі, довжиною 500 метрів, шириною 100 метрів, правий берег водосховища, площею 5 га.
• ділянка 800 м вздовж правого берега, шириною 150 м, по колишньому руслу р. Оскіл напроти бази “Блакитна хвиля”, площа 12 га;
• район с. Новоплатонівка, поблизу бази відпочинку «Світло Шахтаря», довжиною 200 м і шириною 150 м, площа близько 2 га;
• ділянка довжиною 400 м, шириною 200 м, вздовж лівого берега, поблизу с. Лісна Стінка, площа близько 4 га;

р. Сіверський Донець

• ділянка річки в районі с. Коробів Хутір, від мосту до роздвоєння річки біля с. Суха Гомольша довжиною 3000 м і шириною 50 м, площа 15 га.
• ділянка річки в районі від с. Нижній Бішкін до с. Мілове, довжиною 12000 м і шириною до 40 м.

Трав'янське водосховище

• руслова ділянка від рибгоспу до кінця затоки навпроти пансіонату “Діброва”, шириною 200 м, довжиною 500 м, площа – 10 га.

В'ялівське водосховище

• руслова ділянка біля греблі, шириною 250 м, довжиною 800 м.

Орільське водосховище

• руслова ділянка р. Оріль від острова до греблі шириною до 80 м, довжиною 1250 м.

Забороняється лов водних живих ресурсів протягом усього року:

• на ділянці річки Сіверський Донець від с. Студенок до с. Каменка Ізюмського району;
• та на ділянці річки Оскол від гирла до греблі Червонооскільської ГЕС.
• Источник http://megaribolov.ru

 

Немогу понять ? На спиннинг с берега во время нерестового периода ( с 1 апреля по 20 мая ) на Донце ( ну к примеру на Эсхаре ) можно ловить или нет ?